Майно членів екіпажу на борту судна: захист, страхування та відповідальність

1. Що вважається особистим майном моряка

Під терміном «особисте майно членів екіпажу» (Crew Members’ Personal Effects) міжнародні конвенції мають на увазі речі, що належать моряку та перебувають на борту під час рейсу:
одяг, документи, особисті електронні пристрої, інструменти, а також готівка чи банківські картки для власного користування.
Не належать до особистого майна предмети, що є власністю судновласника або використовуються для службових цілей (наприклад, уніформа чи робоче обладнання судна).

2. Нормативна база: MLC 2006 та ILO

MLC 2006 — Право на відшкодування збитків

Відповідно до Правила A4.1 (п.1c) та B4.1.5 Конвенції MLC 2006, судновласник зобов’язаний відшкодувати втрату або пошкодження майна, якщо це сталося внаслідок:

• корабельної аварії, пожежі, піратського нападу або воєнних дій;

• аварійних робіт екіпажу чи евакуації судна за наказом капітана.

При цьому MLC уточнює, що судновласник не несе відповідальності, якщо втрата майна сталася з вини самого моряка (наприклад, через недбалість або порушення правил безпеки).

3. Відповідальність компанії та страхове покриття

3.1. Обов’язки судновласника

Судновласник повинен:

• включити пункт про відшкодування втрати особистого майна до контракту з моряком (Seafarer’s Employment Agreement — SEA);

• мати страховий поліс екіпажу (Crew Insurance Policy) із розділом Personal Effects Cover;

• вести реєстр особистих речей під час посадки екіпажу (особливо на судах, застрахованих у P&I клубах — Gard, NorthStandard, Skuld тощо).

3.2. Страхування через P&I Club

Поліси P&I (Protection and Indemnity) зазвичай включають стандартне покриття Crew Effects, яке передбачає:

• ліміт відповідальності від 2 000 до 5 000 дол. США на одного моряка;

• покриття випадків пожежі, затоплення, піратства, крадіжки, аварії;

• компенсацію за втрату документів і витрати на їхнє відновлення (паспортів, сертифікатів).

4. Роль профспілок і ITF

Міжнародна федерація транспортних працівників (ITF) та національні профспілки (NUMAST, AMOSUP, SEKO тощо) вимагають, щоб:

• у кожному контракті моряка була пряма згадка про компенсацію особистого майна;

• ITF могла представляти інтереси екіпажу під час розслідування страхових випадків;

• компанії не утримували кошти із зарплати моряка без його письмової згоди для покриття втрат.

ITF також видає рекомендації щодо мінімального страхового покриття і контролює наявність таких пунктів у контрактах під час сертифікації MLC.

5. Порядок оформлення компенсації

1. Моряк повідомляє капітана про втрату чи пошкодження майна.

2. Капітан фіксує інцидент у судновому журналі (Official Log Book) і складає акт.

3. Судновласник або P&I Club перевіряє обставини та здійснює виплату за умовами страхового полісу.

4. У деяких країнах (Велика Британія, Мальта, Канада) розмір компенсації визначено законом — зазвичай від 1 000 до 4 000 євро.

Якщо компанія відмовляє у виплаті, моряк може звернутися до морської інспекції країни прапора або інспектора ITF у найближчому порту.

6. Винятки з відповідальності

Компенсація не нараховується, якщо:

• втрата сталася з вини моряка;

• речі мали значну матеріальну вартість (золото, техніка) та не були задекларовані під час посадки;

• майно втрачено на березі без дозволу капітана.

7. Сучасні тенденції у страхуванні майна екіпажу

Сучасні P&I клуби пропонують розширене покриття Crew Personal Effects Insurance, що включає:

• підвищений ліміт до 10 000 дол. США на одного моряка;

• страхування особистих ноутбуків, телефонів, планшетів;

• опцію Delayed Baggage Compensation у разі втрати багажу під час перельоту чи мобілізації.

У 2023–2025 роках середній розмір страхових виплат зріс на приблизно 22 %, що пов’язано зі збільшенням піратських інцидентів та регіональних конфліктів на морських маршрутах.

8. Висновок

Захист особистого майна моряків є невід’ємною частиною їхніх соціальних і трудових прав, гарантованих MLC 2006, ILO та ITF.
Дотримання цих стандартів забезпечує фінансову стабільність і довіру моряків до роботодавця, навіть у найскладніших умовах плавання.

Основний принцип: кожен моряк має бути захищений від фінансових втрат у разі форс-мажору, а його особисте майно — застраховане з моменту підписання контракту.